В лютому 2024 року позивач Особа 1 через свого представника адвоката Бєлову Р.В. звернулась до суду з позовом до Особи 2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.12.2004 до 14.11.2017 та від спільного проживання мають двох дітей на утримання яких на підставі судового наказу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2020 з відповідача було стягнуто аліменти. Проте відповідач Особа 2 свої зобов’язання щодо сплати аліментів виконував неналежним чином з серпня 2020 року (майже чотири роки), внаслідок чого протягом тривалого часу (більше ніж три роки) утворилась заборгованість з виплати аліментів на утримання дітей. Посилаючись на викладене, Особа 1 просила суд стягнути з Особа 2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 278 667,85 грн. Адвокат Бєлова Р.В., уклала з особою 1 – Клієнтом договір про надання правової допомоги онлайн, оскільки Клієнт проживає на території країн ЄС разом з дітьми. Відповідач – Особа 2 є військовослужбовцем СБУ та тривалий час державним виконавцем не було встановлено місце працевлаштування Особи 2 та його дійсні доходи. Майже 2 роки державний виконавець за скаргами адвоката Бєлової Р.В. встановив місце роботи та доходи Особи 2. При наданні відповідних розрахунків заборгованості по сплаті аліментів адвокатом було підготовлено та подано до суду позов про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів. 08 листопада 2024 року Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва, позов Особи 1 було задоволено частково та стягнуто з Особи 2 на користь Особи 1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів згідно судового наказу по справі № 489/3930/20, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 03.09.2020, виконавче провадження № _______, за період з 25.08.2020 по 01.01.2024 в розмірі 199 212,35 грн. (сто дев’яносто дев’ять тисяч двісті дванадцять гривень 35 коп.).
