В серпні 2024 року до адвоката звернулась Особа 1 з питанням позбавлення батьківських прав Особи 2. Після виконання відповідних адвокатських запитів до служб та подачі заяв до правоохоронних органів, адвокатом було підготовлено та подано до суду позовну заяву до Особа 2, третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про позбавлення батьківських прав. Позивач свої вимоги мотивував тим, 30 серпня 2013 року Особа 1 та Особа 2. зареєстрували шлюб. Від шлюбу у сторін є спільна дитина – Особа 3, 18.03.2014 р.н. Шлюб між сторонам було розірвано 05.02.2016. З 2015 року відповідач припинив спілкуватися та бачитися з сином. Перешкод в спілкуванні з дитиною позивачка не здійснювала. Про існування батька син не знає, так як вони взагалі не бачилися жодного разу. Відповідач не приймає участі в житті свого сина ____. Не цікавиться станом його здоров’я, не утримує матеріально, не займається вихованням, що є достатньою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а тому позивач звернулася з даним позовом. Крім того, відповідач зловживає забороненими засобами та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжких злочинів. В ході розгляду справи, Відповідач визнав позовні вимоги, а органом опіки та піклування було надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав Особи 2. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.01.2025 року, позов було задоволено та позбавлено Особу 2, 26 серпня 1984 року народження, батьківських прав щодо дитини Особи 3, 18 березня 2014 року народження.
